Етнографічний музей одягу та звичаїв народу Романьї (Museo Etnografico degli Usi e Costumi della Gente di Romagna), відкритий у 1981 році, народився з терплячої та пристрасної роботи зі збору колекцій, яку з кінця 1960-х років проводила група волонтерів. У 1973 році ця група організувалася в Етнографічний комітет під керівництвом Джузеппе Себести (етнографа і музеєзнавця, тодішнього директора Музею звичаїв і обрядів народу Трентіно) з метою закласти наукові основи для створення музею.
Перший документ, в якому згадується про музей як проект і перспективу, датується 1971 роком, а рішення міської ради про створення музею - 1973 роком.
Паралельно з польовими дослідженнями та безперервною роботою зі збору етнографічних матеріалів та артефактів, на початку 1970-х років просувалися плани відновлення міської бойні (1924 р. побудови), яка на той час використовувалася як міське депо, з метою виділення її для створюваного музею. У 1981 р. міська адміністрація сприяла проведенню конкурсу на посаду директора музейного закладу, а в 1983 р. було затверджено перший статут, який визначив його організацію та органи управління.
У листопаді 1989 року, завдяки внеску регіону Емілія-Романья, музей було урочисто відкрито у новому приміщенні з відкриттям нових відділів та освітніх послуг.
Відкриття Етнографічного центру досліджень і документації та початок і систематична організація дослідницьких кампаній і створення документальних фільмів датується 1985 роком. Завдяки цьому центру музей забезпечив себе архівами та інструментами наукового поширення, створив дослідницькі лабораторії для сприяння вивченню народних традицій, виробництва аудіовізуальної документації, текстів, періодичних виставок, конференцій, навчальних днів та освітніх ініціатив. Центр має бібліотеку та газетну бібліотеку, що спеціалізуються на демо-етноантропології, а також важливі архіви аудіовізуальних, фотографічних та іконографічних джерел.
З 1996 року музей набув організаційної форми державної установи з культурною та управлінською автономією і прийняв у своїй емблемі абревіатуру МЕТ (Етнографічний музей).
Історія, яка почалася в 1971 році, коли була реалізована ідея створення музею, присвяченого культурній самобутності та народним традиціям.
Етнографічний музей збирає і зберігає свідчення людей багатого на народні традиції краю: Романьї, і зокрема її південної частини, укладеної між Апеннінами і узбережжям Адріатичного моря. Предмети та знаряддя праці, представлені в експозиції як у приміщенні, так і на відкритому повітрі, увібрали в себе історію і, в певному сенсі, душу цієї території, допомагають зрозуміти її середовище та повсякденне життя.
У музеї відбувається знайомство з історією, культурою та традиціями народу, у всіх його численних і часом невідомих аспектах (символи, обряди, суспільство, мистецтво).