Сценарій

Скаріо - село в Національному парку Чіленто і Валло-ді-Діано, найбільше село Сан-Джованні-а-Піро і важливий туристичний напрямок завдяки якості води та своєму розташуванню. Різні дослідники топоніміки висунули багато гіпотез щодо походження назви Скаріо. Одні хотіли вивести нинішню назву від грецького слова Skariòs - невелика верф, інші вважали, що Скаріо походить від слова "розвантаження", беручи до уваги той факт, що в минулі часи, за відсутності нормальних сухопутних шляхів і відповідних засобів зв'язку, перевезення відбувалися виключно морем за допомогою великих вітрильних кораблів, а місце, де відбувалося завантаження і розвантаження, називалося "скаріо", співзвучно зі словом "скаріко". За місцевими переказами, близько 1000 року до н.е. на ці рівнини прийшли сабельські народи, які, приваблені м'якістю клімату і красою місцевості, перевели сюди свої стада і встановили вівтар своїх божеств. Ці народи залишаться в цих місцях ще близько п'яти століть, тобто до початку великої еллінської колоніальної експансії на півдні Італії. У 470 році до н.е. греки Клісфену, шукаючи нові землі для обробітку та нові гавані для своєї торгівлі, були закинуті шаленим штормом на пристань для яхт Марина дель Оліво і змусили мирних сабеллі тікати, змусивши їх шукати притулку в горах. Кажуть, що Клісфен, приваблений чарівністю ландшафту, так схожого на його батьківщину, оселився там зі своїми супутниками, заснувавши невелике селище, якому він дав назву Скайос, що означає "несприятливий", "несприятливий", вказуючи, очевидно, на сумні обставини корабельної аварії. Існування такого поселення є дуже достовірним, оскільки в 1924 році під час розкопок, що проводилися для будівництва кладовища Скаріо, на пристані для яхт Марина дель Оліво були виявлені деякі археологічні знахідки, що відносяться до античних часів. З порту Скаріо відправляється кілька екскурсій до одного з найпривабливіших місць парку - Пунта дельї Інфреші. Узбережжя від Скаріо до Марина-ді-Камерота всіяне карстовими печерами, бухтами, до яких можна дістатися лише з моря, та сторожовими вежами. Крім того, води в цій частині затоки дуже прозорі і багаті на морську флору і фауну, ймовірно, завдяки карстовій природі порід і, як наслідок, наявності підводних джерел прісної води з більш низькою температурою.