Кафе Tommaseo

Кав'ярня "Томмасео", без сумніву, є однією з найстаріших кав'ярень Трієста. Точну дату виникнення кав'ярні визначити складно. Після деяких реставраційних робіт її знову відкрив у 1830 році падуанський мешканець Томазо Маркато, який дав їй власну назву - "Кав'ярня Томазо". Кав'ярня зайняла місце кав'ярні, розташованої на площі Пьяцца деї Негозіанті, яка зараз називається Томмазео. У 1848 році кафе також було перейменовано на честь далматинського письменника і патріота, якого і сьогодні вшановують низкою пам'ятних речей: портрет і видання його творів зберігаються у вітрині в центрі кафе. Про зв'язок кав'ярні з цим фундаментальним історичним моментом свідчить меморіальна дошка, встановлена Національним інститутом історії Рісорджименто: "З цієї кав'ярні Томмазео, у 1848 році, центру національного руху, поширилося полум'я ентузіазму за свободу Італії. Маркато, який був великим шанувальником мистецтва, подбав про те, щоб прикрасити кафе, замовивши художнику Джузеппе Гаттері декорації та серію дзеркал, прямо з Бельгії, якими він обклеїв усі стіни. Макато також хотів виставити свій портрет роботи відомого портретиста того часу Гріголетті. У кафе, яке було місцем зустрічі як художників, літераторів, так і бізнесменів, часто проводилися виставки та концерти; варто згадати персональну виставку, присвячену Джузеппе Бернардіно Бізону, а також концерти, які щочетверга проводив оркестр Муніципального театру, а по суботах - ансамбль. Серед фірмових страв Caffè Tomaso було морозиво, яке ввів у місто сам Маркато, чутливий до нововведень, який також захотів обладнати кафе газовим освітленням: це був 1844 рік і час, коли в місті проводились перші публічні експерименти.

Цікаво, що з архівів кав'ярні стало відомо, що за договором купівлі-продажу, складеним 29 вересня 1830 року, у власність закладу вступила графиня Ліпомана - ім'я, під яким, вочевидь, значилася не хто інша, як Кароліна Бонапарт, вдова Йоахіма Мюрата. Примітним є також той факт, що будівля, в якій знаходиться кафе, з 7 квітня 1954 року охороняється як пам'ятка історії та мистецтва, розділивши долю інших престижних кафе, що мають одну назву - Caffè Greco на вулиці Віа Кондотті в Римі. Серед інших власників кав'ярні заслуговує на увагу пані Неріна Мадонна Пунцо, яка не лише дбала про збереження первісного вигляду кав'ярні, але й імпровізувала як редактор періодичної газети "Lettere da un antico caffè", що мала стати рупором літературних та мистецьких ідей та дискусій.